Краєвид

Краєвид у, чол. Місцевість, що відкривається перед очима; пейзаж, ландшафт.Очі його розбігалися по неширокім, але розкішнім гірськім краєвиді (Іван Франко, III, 1950, 8); 3 скелі одкривається чудовий широкий краєвид на море (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 351); За вікном вагона щохвилини виростали все нові й нові краєвиди (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 66);

 Художнє зображення природи на картині.Ходив [Саранчук] по крамниці і розглядав картини по стінах. Було їх чимало тут. Справді, як виставка, — краєвиди, жанрові картини (Андрій Головко, II, 1957, 453).