Адреса
Зміст
"Словарь української мови"
Адре́са, -си, ж. Адресъ. Желех.
Сучасні словники
Великий комплексний словник української мови
Адреса, -си, ор. -сою, ж. [від франц. adresse, adresser - скеровувати, адресувати]
- Місце проживання особи або місце перебування організації, установи, підприємства.
- Напис на конверті, пакунку, що вказує на місце ризначення та одержувача.
- Об'єкт, якому що-небудь призначається, до якого звернено що-небудь.
- Код розміщення інформації в пам'яті комп'ютера.
Фонетичний запис: [адре'са]
Морфологічний запис: [адрес-а]
Словотворення: адреса - адресний, адресувати, адресуватися, адресування, адресований, адресат (одержувач), адресатка, адресант (відправник), адресантка, адресність, адрес, адресація.
адреса, -си (місце мешкання): адресант, -та (відправник листа)/суфіксальний/; адресат, -та (одержувач) /суфіксальний/
Великий універсальний словник української мови
Пароніми:
Адрес - Адреса
Адрес - письмове ювілейне звернення до особи або установи.// Вручити адрес в урочистій обстановці.
Адреса - 1) місце проживання чи перебування особи або місцезнаходження установи.// Адреса невідома. 2) Напис на конверті, бандеролі, що вказує на одержувача й місце призначення.// Адреса нерозбірлива
Переклад російською мовою: Адрес, -са, м
Сталі вирази:
звертатися не за адресою - не туди, куди слід; не до того, до кого треба;
говорити на чиюсь адресу - по відношенню до кого-небудь, чого-небудь.
Інтернет-словники
Великий тлумачний словник сучасної української мови
Адреса
-и, ж.
- Позначення місця розташування житла людини або будівлі (території) юридичної особи. Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення та одержувача: Помилитися адресою.
- Об'єкт, якому що-небудь призначається, до якого звернено що-небудь.
- Код, що визначає місце розміщення інформації в ЕОМ: адреса даних, віртуальна адреса.
Академічний тлумачний словник
АДРЕСА, и, жін.- Позначення місця проживання чи перебування кого-небудь або місцезнаходження чого-небудь: Питі тепер коротко, аби подати свою адресу (Михайло Коцюбинський, III 1956, 324); На прощання спитала його адресу, — повторила кілька разів, — завчила (Головко, II, 1957, 407 ;
- Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення й одержувача: Він послав дещо Вам, та не знає, чи дійшло воно до Вас, бо посилка була не під Вашою адресою (Михайло Коцюбинський, III, 1956. 117).
- На адресу, рідко В адресу чию — про кого-небудь: Проходячи контрольною, я чув не дуже похвальні епітети на вашу адресу (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 69); Хотілося розгадати з інтонацій репліки в його адресу: чи знає секретар, що він виїздив до Уч-Каргалу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 46); Помилитися адресою — звернутися не до того, до кого потрібно. — Ви бачите, що... — він на мить замовк, підшукуючи потрібні слова, — що ви трохи помилились адресою (Олесь Донченко, I, 1956, 459).
Тлумачний словник української мови
Адреса-и, ж.
1) Позначення місця розташування житла людини або будівлі (території) юридичної особи. || Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення та одержувача. Помилитися адресою.
••
Поштова адреса — місцезнаходження житла людини або установи (підприємства) відносно країни, регіону (області), району, міста (села, селища), вулиці (провулку); до П. а. включено поштовий індекс та номер будівлі, номер квартири.
2) Об'єкт, якому що-небудь призначається, до якого звернено що-небудь.
3) Код, що визначає місце розміщення інформації в ЕОМ. Адреса даних. Віртуальна адреса.
Абсолютна адреса спец. — адреса машинною мовою, що ідентифікує комірку пам'яті або пристрій без використання будь-якого проміжного посилання.
Адреса бази — адреса регістра, яка містить базову адресу.
Адреса вектора переривань — адреса, яка вказує на дві послідовні комірки пам'яті, що містять початкову адресу програми обробки переривань та пріоритет, згідно з яким обробляється переривання.
Адреса входу до програми — адреса команди або сама команда, з якої починається виконання програми чи процедури.
Адреса даних — адреса поля пам'яті, в якому розміщені дані.
