Роз’їздитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:42, 1 жовтня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Роз’їзди́тися, -джуся, -дишся, сов. в. роз’їхатися, -їдуся, -дешся, гл. 1) Разъѣзжаться, разъѣхаться. Вже пізно розійшлись і розїхались гості. Левиц. Пов. 324. 2) Разъѣзжаться, разъѣхаться, разминуться. Верни щоб, і я візьму цабе, то й розїдемось. Кв. І. 40. 3) Только сов. в. Долго ѣхать и привыкнуть къ ѣздѣ. Приїхали. Вставайте, бабо, вже дома! Ой та й роз’їхалася я, шо і не встану. Мнж. 121. 4) Толстѣть, растолстѣть. Роз’їхалась, як верша в болоті. Ном. № 8631.
Роз’їздитися, -джуся, -дишся, гл. Разъѣздиться, много ѣздить.
