Верчик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:51, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Верчик, -ка, м. 1) Ум. отъ верч. Христя скрутила верчик соломи. Мир. Пов. І. 117. 2) Сплетенный бубликъ.