Верч
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:51, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Верч, -ча, м. 1) Свертокъ, пучекъ. 2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. Верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер? Харьк. у.