Улинути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:14, 1 жовтня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Улинути, -ну, -неш, гл. Влить (однокр.). Мнж. 193.
Ули́нути, -ну, -неш, гл. Влетѣть. В четверте віконце ангел влинув, на престолі став, слізку вронив. Чуб. ІІІ. 434.