Хура
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:06, 1 жовтня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хура, -ри, ж. Вьюга, мятель. О. 1861. V. 67. Поїхав мій старий, коли б не змерз, бо на дворі хура піднялась. О. 1861. V. 73.
Хура, -ри, ж. Нагруженный кладью возъ, сани съ кладью, кладь. Приїхали козаки аж трьома хурами. Що на перву хуру скриню та перину, а на другу хуру все сребро та злото, а на третю хуру сама Хайка сіла. Грин. ІІІ. 267. Бувало накладуть хуру хліба, як тільки може снасть винести. Рудч. Ск. II. 196. Тепер посилає мене (хазяїн) з хурою в Одесу. Кв. Хури не брали. Рудч. Чп. 146. Стати під хуру. Подрядиться везти кладь. КС. 1882. X. 186. Сергій.... із під хури вернеться. Г. Барв. 206.
