Ясла
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:42, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Я́сла, ясел, ж. мн. 1) Ясли. Ясла до коней не ходять. Ном. № 4479. Хиба ревуть воли, як ясла повні? К. Іов. 13. 2) = Ясна. Пятигор. окр. Ум. Яселка, яселечка, ясельця. Чуб. III. 323, 337. На Ордані тиха вода стала; там Пречиста свого сина купала, а скупавши, в шовковеє сповила, а сповивши, в яселках вложила. Чуб. III. 324. Був собі журавель да журавочка, наносили сінця повні ясельця. Г. Барв. 38.
