Верховина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:50, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Верховина, -ни, ж. Вершина (дерева, горы). Він на те дерево: заліз аж на саму верховину. Рудч. Ск. І. 4. Могила-верховина. Курганъ на возвышенномъ мѣстѣ. обыкновенно сторожевой постъ. Ой могиловерховина, чомусь рано не горіла. Гол. І. 96. Ум. Верховинка. Шух. І. 204.
