Верть
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:49, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Верть, меж., означающее поворотъ. Тоді вона верть, та за двері. Г. Барв. 182. Підійшли до його, а він тоді верть, та в другий бік, та й сховавсь. Павлогр. у.
