Юртувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:30, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Юртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Волновать, возмущать. Козак людей юртує темний, хижий, п’яний. К. МБ. ІІІ. 253. Юртуєш розум. К. ПС. 56.