Щільно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:26, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Щільно, нар. 1) Плотно, не оставляя скважинъ, промежутковъ; въ обхватъ. А зачини двері, да щоб щільно. Грин. II. 8. Ополудні гребли сіно і в вилочки клали щільно. Мет. 315. Чобіт щільно на нозі. НВолын. у. 2) Настойчиво, усердно, неотвязно. Як присікавсь щільно, так він і признавсь. Черк. у. А візьмись за його щільніш, зараз признається. Черк. у. Щільно бреше. Складно вретъ. Константиногр. у. Ум. Щільне́нько.
