Щипати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:24, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Щипа́ти, -па́ю, -єш, гл. Щипать. Правда так, гусарин! казав Радюк, щипаючи за щоку свого Павлика. Левиц. Пов. 148. Щипаєламає зелений виноград. Чуб. V. 346. Вибігала.... прудка коза, щипала травицю. Левиц. І. 92. Кинув не палку, уб’ю не галку, щиплю не пірря, їм не м’ясо. Ном. стр. 293, № 92.
