Щадити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:19, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Щади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Сберегать. 2) Щадить. 1, безбожний, свого сина не щадить. Чуб.
Щади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Сберегать. 2) Щадить. 1, безбожний, свого сина не щадить. Чуб.