Шумотіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:16, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шумотіти, -мочу, -тиш, гл. Журчать. Тихо шумотіла прозора водиця поміж густими очеретами. О. 1862. І. 55.