Шульпіка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:15, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шульпіка, -ки, м. = Шуліка. На могилі щось мріє, чорніє: спершу здалось йому за шульпіку, а як зблизився, побільшало, неначе орел. Стор. М. Пр. 3. Голуб’ятко наше старий шульпіка заклював. Греб. 324.