Штрикати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:11, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Штрика́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Колоть, пырять, тыкать. Штрика в усі. Ном. № 8400. 2) Прыгать. Почерез ті колоди він штрикав. Гн. II. 239.