Штирхонути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:10, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Штирхонути, -ну, -неш, гл. Сильно нырнуть, ткнуть остріемъ, кольнуть. Як штирхонув кинджалом у живіт. О. 1861. VII. 5.