Верзти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:47, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Верзти, -зу, -зеш, гл. Говорить вздоръ, болтать, плести, пустомелить. Великий крик всі підняли і всяку всячину верзли. Котл. Ен. Стара собако, де б молиться, верзеш тут погань. Шевч. 159. Іван Уласович і не слуха, що вона йому верзе. Стор. І. 208.
