Штим
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:09, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Штим, -ма, м. 1) Короткая, мелкая шерсть, остающаяся при чесаньѣ въ видѣ оческовь. Шух. I. 151. Гол. Од. 39. Вас. 203. 2) Переносно: волосы у человѣка. О. 1861. X. Кух. 25. Взяли його за штим та й вивели геть. Черном. Я тобі ввесь штим висмичу.
