Веречи
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:47, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Веречи, вержу, -жеш, гл. Бросить, кинуть. Угор. Велілась мя в болото веречи, ніж мя мали вояки стеречи. Гол. І. 137.