Шпетити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:04, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шпе́тити, -чу, -тиш, гл. Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Ном. № 3535. Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу. Котл. Ен. II. 30. Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила. Г. Барв. 423. В своїй розмові не шпетила вона рідного слова. К. ХП. 25.
