Шпеник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:04, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Шпеник, -ка, м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Вас. 167, 179. Він шпеник в рані розглядав. Котл. Ен. VI. 73. 2) Ножка у листа, плода. Вх. Лем. 486.