Шолопати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:01, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шолопати, -паю, -єш, гл. 1) Ѣсть зерна (объ уткать). 2) Шуршать, шелестѣть. Миш шолопає. Вх. Зн. 82. 3) Рыться въ чемъ, перебирать что. Воробці.... шолопають на собі пірє. ЕЗ. V. 248.