Шмигляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:59, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шмигля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Шнырять, бѣгать. Із льоху та в хату знай шмигляє. Шевч. 138. Шмигляв по морю, як циганус. Котл. Ен. IV. 28.