Шмаряти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:58, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шмаряти, -ряю, -єш, сов. в. шмарити, -рю, -риш, гл. Бросать, бросить, швырнуть. Угор. Гусевки, шмарьте до гусевниці. Гол. II. 57. Бог тот пісок шмарив на воду, і стався кус землі. Гн. І. 9. Будеш шмарений з неба за гордость, за пиху. Гн. І. 15.
