Шлюбувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:56, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шлюбувати, -бую, -єш, гл. 1) Давать обѣтъ. Шлюбувати від горілки. МУЕ. І. 110. 2) Вѣнчаться. МУЕ. І. 129. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом, перед дяком з Юрком козаком. Мет. 172.