Шильник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:42, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шильник, -ка, м. 1) Дѣлающій шила. Шильник берднику не товариш. Ном. № 1027. 2) Шильники терти, ши́льники-мильники терти. Увиливать отъ работы. Не хоче робити, тільки шильники тре. Сквир. у. Шильникимильники тре, а трава аж плаче. Ком. Пр. № 693.
