Шибеник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:41, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шибеник, -ка, м. 1) Висѣльникъ, достойный висѣлицы. Відорвався, як шибеник від шибениці. Ном. № 3152. Борода як у владики, а сумління, як у шибеника. Ном. № 180. 2) Шалунъ, сорвиголова.