Шелесть
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:36, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шелесть, меж., выражающее шелесть, шумъ, внезапное появленіе. Поза кущем шось шелесть, шелесть. Ном. № 4356. Та до вдовівни навпростець шелесть за рушниками. Шевч. 588. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи губо. Ном. № 10830.
