Шелестіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:36, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шелестіти, -щу, -стиш, гл. Шелестѣть, щумѣть. По соломі ходить, та не шелестить. Ном. А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. Чуб. V. 47. Уліз у чужу солому, та ще й шелестить. Ном. № 9696.