Шевляга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:35, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шевляга, -ги, ж. 1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй. 2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги. Лубен. у.