Швиргонути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:34, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Швиргонути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ швиргати. Швырнуть, бросить. Мкр. Н. 31. Скинув з себе відлогу і швиргонув сторожам. К. ЧР. 403.