Швара
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:32, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Швара, -ри, ж. 1) Плетеный шнурокъ. Шух. І. 225. 2) Леса изъ бѣлаго конскаго волоса. Шух. І. 226. 3) Высокая острая трава въ полонинах. Шух. І. 211, 200. Ой ми свої співаночки подінемо, подінемо в полонинці з овечками на швару посіємо. Лукаш. 146. Піснядума, панибраття, від самого Бога, ні купити, ні продати, ні шваров посіять. Федьк. II. 51.
