Вельбучний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:43, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Вельбучний, -а, -е. Важный, знатный. Я не вельбучний чоловік, їм і рибу просту, і хліб. Черниг. у.