Шарнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:29, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шарнути, -рну, -неш, гл. 1) Броситься поискать. Шарніть скрізь по церквах і назбірайте недогарків з свічок. Грин. І. 70. 2) Шаркнуть. Шарнув ногою, як умів і щиро поцілував панну Марію в руку. Св. Л. 117.