Шамрити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:26, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шамри́ти, -рю, -риш, гл. Шелестѣть, шуршать. Шамрять та й шамрять там у куточку, аж то жуки. Харьк. у. А він рукою тудисюди шамрить, шука чогось. Новомоск. у. До́щик шамри́ть — о тихомъ дождѣ. Зміев. у.