Шамати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:25, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шамати, -маю, -єш, гл. 1) Шуршать, шелестѣть. Ой пливе човен да води повен, да й шамає листом. Грин. III. 67. 2) Живѣй гресть. А ну бо шамай, шамай, а то наче не їв. Вас. 212.