Чучверіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:22, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Чучверіти, -рію, -єш, гл. Корявѣть, хирѣть. О. 1861. II. 8. Діти вже й чималі, уже б треба що й посправляти, або до школи пооддавати. Чужі дітки як бджоли гудуть, біжать із книжечками, а наші чучверіють. Г. Барв. 283.