Чухати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:21, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Чухати, -хаю, -єш, гл. Чесать (зудящее мѣсто, но не гребешкомъ). Де у кого не свербить, там ся не чухає. Ном. № 9756.