Чустрити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:20, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Чустрити, -рю, -риш, гл. 1) Бить, сѣчь. Добре чустрить нас дяк і в нашій школі. Левиц. І. 242. 2) О дождѣ: лить. Пішов чустрити дощ як з відра. О. 1861. IX. 179.