Чудний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:16, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Чудний, -а, -е. Странный, смѣшной. Семен Палій той був на все село чудний та дивний. МВ. II. 21. Чудний як бублик: кругом об’їси, а в середині нема нічого. Ном. № 7828. Ой приснився королевичу чуднийдивний сон. Чуб. V. 771. Ум. Чудне́нький.
