Чубити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:15, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Ном. № 3381. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків. Котл. Ен. ІІІ. 43.