Великий

Великий, -а, -е. 1) Большой; великій. Як світ великий, так різне на чім буває. Ном. № 397. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. ЗОЮР. I. 146. Великий дурень. Ном. Великого стоїти. Много стоить; много значить. Велика дорога. Дальняя дорога. Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Нп. Велика голова. Умная голова. Нема чого журитися: нехай той журиться, що велику голову має. Ном. Великий Луг. Такъ называлась у запорожцевъ низменность по лѣвой сторонѣ Днѣпра, ниже о. Хортицы, отъ устья рѣки Мокрой Московки до перваго впаденія въ Днѣпръ р. Конки, покрытая огромнымъ вѣковымъ лѣсомъ, болотной травой и высокими камышами. Эварн. Вольн. запор. казаковъ. (2-е изд.) 124, 274. Січ мати, а Великий Луг батько. Ном. № 757. Ой повій, повій, вітре, через море та з Великого Лугу. Шевч. 56. Великий піст. Великій постъ. Ном. № 6410. Великий понеділок, вівторок и пр. Страстной понедѣльникъ, вторникъ и т. д. Ном. № 11567. Велика Руїна. Періодъ въ исторіи правобережной України между 1672 и 1678 г. Великий час. Продолжительное время. Не за великий час. Въ короткое время. Великого коліна, великої руки. Знатный, родовитый. Св. Л. 217. 2) Рослый, высокій. Великий рости та розумний будь. Ном. Великий до неба, а дурний як треба. Ном. № 6347. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22.