Човгати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:07, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Човгати, -гаю, -єш, гл. Шаркать идя, итти медленно. Один батько зараз почує, човгає старими, але міцними ногами до колиски. Левиц. І. 355. Він оддалік ледві човгав за мною. Г. Барв. 397.