Чмихати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:06, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Чмихати, -хаю, -єш (и чми́шу, -шеш), гл. Фыркать, пыхтѣть, дуть. Слухаю, коли корови чмишуть. О. 1861. V. 68. Чмихає, як овечка. Ном. № 13943. Нічого мені не каже, тільки чмише. Г. Барв. 288. Вже холодом чмише. Конотоп. у.