Чкурнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:05, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Чкурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Побѣжать. Рудч. Ск. I. 128. І вибравшись на добру стежку, чкурнула просто до троян. Котл. Ен. IV. 45. Пустив одного зайця, той як чкурне в ліс. Грин. 1. 218.