Чечик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:57, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Чечик, -ка, м. Пт. чечетъ. Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик, а вона й стала. Ном. заг. № 429.