Чесно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:56, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Чесно, нар. 1) Честно. Чесно рахує, чужого не хоче. 2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. Народу чесно поклонивсь. Алв. 27. Батька чесно поховали. Г. Барв. 185.