Черничити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:54, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Черничити, -чу, -чиш, гл. 1) Быть монахиней, богомольствовать. 2) Жить монашеской жизнью Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати. Мкр. Н. 30.